|
|
!
ћи
щиро ¬ам рад≥ !!! Ќарешт≥ вже, сьогодн≥
|
|
|
ƒорог≥њ наш≥ √ост≥!
 « 30 листопада по 1 грудн¤ 2007 року в иЇв≥ пройшов перший ≈коном≥чний форум украњнц≥в св≥ту.
ќрган≥заторами форуму виступили ”крањнська всесв≥тн¤ координац≥йна рада ≥ ћ≥жнародна громадська орган≥зац≥¤ украњнц≥в Ђ„етверта ’вил¤ї.
” форум≥ брали участь украњнськ≥ п≥дприЇмц≥ та фах≥вц≥ р≥зних галузей економ≥ки ”крањни ≥ 30 крањн св≥ту.
ћета форуму Ц позначенн¤ перспектив розвитку малого ≥ середнього б≥знесу в ”крањн≥ ≥ створенн¤ координац≥йно-д≥лового центру п≥дтримки б≥знесу та залученн¤ ≥нвестиц≥й.
Ќа форум≥ в≥дбулась презентац≥¤ п≥лотних проект≥в (м≥кроеконом≥чних моделей) в перспективних напр¤мах дл¤ сп≥льноњ реал≥зац≥њ з ≥нвесторами, а також розгл¤д питанн¤ створенн¤ системи правовоњ та орган≥зац≥йноњ експертизи ≥нновац≥йних проект≥в ≥ страхових гарант≥й.
—л≥дкуйте за новинами. |
 якщо потр≥бно
конкретизувати або доповнити: Ќјѕ»Ў≤“№
Ќјћ |
м. ињв, 1 грудн¤ 2007 р.
≤ ≈коном≥чний форум украњнц≥в св≥ту Ц це важлива громад¤нська ≥н≥ц≥атива, спр¤мована на залученн¤ громадськост≥, науковц≥в, д≥лових к≥л до процес≥в розвитку ”крањнськоњ держави заради п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ украњнського сусп≥льства.
”часники форуму представили адекватне баченн¤ проблем в ус≥х галуз¤х нашого нац≥онального господарства: економ≥чн≥ труднощ≥ безпосередньо повТ¤зан≥ з недосконалою системою сусп≥льного управл≥нн¤ та неможлив≥стю повною м≥рою реал≥зувати ≥нтелектуально-трудовий потенц≥ал нац≥њ у власн≥й крањн≥ через в≥дсутн≥сть стратег≥њ розвитку украњнського сусп≥льства, що Ї основною причиною нереал≥зованост≥ громад¤н ≥ масовоњ трудовоњ м≥ірац≥њ (внутр≥шньоњ й зовн≥шньоњ). ”сю сукупн≥сть проблем можна розвТ¤зати т≥льки за умови ч≥ткоњ ц≥нн≥сноњ ор≥Їнтац≥њ на засад≥ нац≥ональноњ державницькоњ ≥деолог≥њ, новоњ системи сусп≥льного управл≥нн¤ на стратег≥чних засадах за ц≥л¤ми й результатами та за на¤вност≥ ц≥л≥сного украњномовного культурно-≥нформац≥йного простору ¤к Їдиного пол¤ творчост≥ й ≥нтеграц≥њ украњнських продуктивних сил ≥з р≥дноњ земл≥ та з-за њњ меж.
ѕроанал≥зувавши стан украњнського сусп≥льства, його економ≥чноњ й духовноњ сфер у глобальному вим≥р≥ та визнавши нереал≥зованим потужний потенц≥ал ”крањни й св≥тового украњнства, учасники ≤ ≈‘”— звертаютьс¤ до всього украњнського сусп≥льства, ѕрезидента, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ¬ерховноњ –ади та ≥нших орган≥в державноњ влади ”крањни з такими пропозиц≥¤ми:
1. ¬изнати стратег≥чним напр¤мом прискореного розвитку украњнського сусп≥льства системне поЇднанн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу нац≥њ, ≥нновац≥йного п≥дходу до використанн¤ земл≥ й њњ природних ресурс≥в ¤к основного нац≥онального багатства та новоњ модел≥ сусп≥льного управл≥нн¤ ¤к д≥Ївого механ≥зму стратег≥њ нац≥онального розвитку.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ нац≥ональноњ стратег≥њ украњнському сусп≥льству належить передус≥м подолати демограф≥чну кризу, зупинивши катастроф≥чн≥ темпи скороченн¤ населенн¤ й в≥дновивши здоровТ¤ ≥ генофонд нац≥њ. « ц≥Їю метою сл≥д нев≥дкладно розпочати радикальн≥ реформи в систем≥ охорони здоровТ¤ украњнського сусп≥льства. ƒл¤ њх зд≥йсненн¤ необх≥дно створити при аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни ом≥тет нац≥онального пор¤тунку та запровадити систему ƒобров≥льноњ страховоњ медицини, за ≥деолог≥Їю ¤коњ страховий кап≥тал належить застрахованим, що створюЇ умови економ≥чноњ зац≥кавленост≥ людини берегти й зм≥цнювати своЇ здоровТ¤, вести здоровий спос≥б житт¤.
2. ¬изнати нев≥дкладним першочерговим завданн¤м держави: пор¤тунок ≥ в≥дродженн¤ украњнського села Ц демограф≥чного стаб≥л≥затора крањни. ƒл¤ цього необх≥дно зм≥нити виробнич≥ в≥дносини на сел≥, ¤к≥ мають базуватис¤ на засад≥ ефективного сп≥ввласництва, що п≥двищить господарську й соц≥альну результативн≥сть, необх≥дно оновити методи господарюванн¤ на земл≥ й технолог≥ю землеробства. Ќа основ≥ оновленн¤ села можна розвТ¤зати вс≥ соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми в крањн≥, бо ун≥кальн≥ украњнськ≥ ірунти Ї стратег≥чним нац≥ональним ресурсом, а с≥льськогосподарське виробництво Ц найперспективн≥шою галуззю.
—тратег≥чним господарським завданн¤м ”крањни маЇ стати виробництво орган≥чного високоб≥лкового продовольства Ц основи житт¤ й здоровТ¤ людини. ”крањнськ≥ чорноземи повинн≥ використовуватис¤ виключно за призначенн¤м Ц дл¤ вирощуванн¤ орган≥чноњ харчовоњ продукц≥њ, а не дл¤ виробництва техн≥чноњ сировини.
«аборонити в ”крањн≥ впровадженн¤ мутагенних технолог≥й виробництва генетично модиф≥кованого продовольства ≥ ввезенн¤ його з-за кордону. √арантувати виробництво в ”крањн≥ лише орган≥чних, еколог≥чно чистих продукт≥в харчуванн¤. «апровадити в ус≥х закладах харчуванн¤ зам≥сть њж≥ сумн≥вного походженн¤ ≥ швидкого приготуванн¤ натуральну традиц≥йну њжу украњнськоњ нац≥ональноњ кухн≥. ÷≥ пр≥оритети орган≥чного продовольства забезпечити в≥дпов≥дним законодавством.
« метою виробництва орган≥чного еколог≥чно чистого продовольства повсюдно впроваджувати в ”крањн≥ традиц≥йн≥ агротехн≥чн≥ та нов≥тн≥ б≥олог≥чн≥ технолог≥њ з в≥дновленн¤, охорони та покращенн¤ родючост≥ украњнських чорнозем≥в, надавши цьому напр¤му особливоњ державноњ п≥дтримки.
« метою збереженн¤ природноњ ¤кост≥ й зниженн¤ соб≥вартост≥ продовольства перевести в село харчову переробну промислов≥сть.
«апропонувати п≥лотн≥ проекти (м≥кроеконом≥чн≥ модел≥) в перспективних напр¤мах дл¤ сп≥льноњ реал≥зац≥њ з ≥нвесторами. «окрема проекти з переробки с≥льськогосподарськоњ сировини дл¤ забезпеченн¤ населенн¤ ¤к≥сними харчовими продуктами, а також переробки с≥льськогосподарських, промислових ≥ побутових в≥дход≥в (см≥тт¤ орган≥чного походженн¤) дл¤ створенн¤ безв≥дходноњ системи життЇд≥¤льност≥ й забезпеченн¤ дешевими енергонос≥¤ми сел¤нського господарства, виробництва ≥ переробки с/г продукц≥њ та дл¤ виробництва гумусу Ц орган≥чноњ основи в≥дновленн¤ родючост≥ украњнських чорнозем≥в.
ƒл¤ системного державного забезпеченн¤ соц≥ально-економ≥чного й духовного розвитку с≥льських територ≥й необх≥дна нова Ќац≥ональна комплексна програма в≥дродженн¤ украњнського села.
”крањнська земл¤ Ї власн≥стю народу ”крањни та основним нац≥ональним багатством ≥ фундаментом економ≥чного й духовного розвитку украњнського сусп≥льства Ц базою економ≥чного суверен≥тету ”крањни (њњ частка в природно-ресурсному потенц≥ал≥ держави складаЇ 72 %). ѕризначенн¤ земл≥, пор¤док та способи њњ використанн¤ мають визначатис¤ законодавством ”крањни.
ѕриродокористуванн¤, включаючи землеволод≥нн¤ й землекористуванн¤, необх≥дно зд≥йснювати на основ≥ рентноњ пол≥тики.
ѕри цьому потр≥бно провести фундаментальну реформу ≥снуючих державних ≥нститут≥в, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до питань земл≥ та њњ природних ресурс≥в, запровадивши в≥дпов≥дн≥ реЇстрац≥йн≥, гео≥нформац≥йн≥ та ≥нш≥ системи, забезпечуючи негайне проведенн¤ комплексного землеустрою на нац≥ональному, реі≥ональних ≥ м≥сцевих р≥вн¤х (законодавча база ≥снуЇ). ¬с≥ земельн≥ д≥л¤нки с≥льськогосподарського призначенн¤, передан≥ безоплатно громад¤нам ”крањни внасл≥док роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ земель, а також земельн≥ д≥л¤нки с≥льськогосподарського призначенн¤, що належать до державноњ та комунальноњ власност≥, повинн≥ пройти обовТ¤зкову реЇстрац≥ю в в≥дпов≥дн≥й державн≥й установ≥ Ц Ќац≥ональному земельному банку ”крањни.
«важаючи на першочергову необх≥дн≥сть проведенн¤ цих заход≥в, учасники форуму заперечують будь-¤ке впровадженн¤ нагального продажу земель с≥льськогосподарського призначенн¤ на пропонованому в≥льному ринку, що загрожуЇ остаточною руйнац≥Їю украњнського села й закабаленн¤м сел¤н.
”с≥ природн≥ ресурси держави належать украњнському народов≥, а њх використанн¤ маЇ бути передане в управл≥нн¤ ƒержавного природно-ресурсного фонду, ¤кий необх≥дно створити за прикладом багатьох передових крањн св≥ту.
¬есь природно-ресурсний потенц≥ал держави маЇ служити кожному громад¤нинов≥ ”крањни, соц≥ально-економ≥чному й духовного розвитку нац≥њ в ц≥лому.
3. ¬изнати необх≥дним ≥ нагальним наданн¤ з боку держави першочерговоњ допомоги й п≥дтримки розвитку малого й середнього п≥дприЇмництва ¤к основи нац≥ональноњ економ≥ки. ƒл¤ забезпеченн¤ ц≥леспр¤мованоњ й системноњ роботи в ц≥й сфер≥ потр≥бно створити Ќац≥ональний координац≥йно-д≥ловий центр п≥дтримки малого й середнього п≥дприЇмництва дл¤ визначенн¤ перспективних напр¤м≥в њх розвитку та залученн¤ в≥тчизн¤них ≥ закордонних ≥нвестиц≥й.
ƒл¤ забезпеченн¤ ≥нвестиц≥йних б≥знес-проект≥в розбудови ”крањни необх≥дний ринок ф≥нансових послуг та система правовоњ й орган≥зац≥йноњ експертизи ≥нновац≥йних проект≥в ≥ страхових гарант≥й ≥нвестиц≥¤м, що також гарантуватиме в≥дкрит≥сть, по≥нформован≥сть конкурсних ≥ тендерних процедур.
¬≥дносини м≥ж ≥нвестором ≥ державою мають формуватис¤ на засад≥ взаЇмов≥дпов≥дальност≥. ѕ≥дприЇмець зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть, враховуючи принцип, за ¤ким праву завжди кореспондуЇтьс¤ певний обовТ¤зок. ƒержава впроваджуЇ систему в≥дпов≥дальност≥ орган≥в державного управл≥нн¤ та забезпечуЇ дотриманн¤ комплексу гарант≥й, спр¤мованих на охорону п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
”часники форуму з≥н≥ц≥ювали громадську акц≥ю Ђ«найди свого украњнського д≥лового партнера в ”крањн≥ й за кордономї ≥ звертаютьс¤ до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з пропозиц≥Їю доручити обласним державним адм≥н≥страц≥¤м п≥дготувати ≥нвестиц≥йн≥ проекти дл¤ сп≥льноњ реал≥зац≥њ з украњнськими п≥дприЇмц¤ми з-за кордону.
ѕершою умовою розвитку п≥дприЇмництва Ї спрощена податкова система. ƒл¤ подоланн¤ асоц≥ального т≥ньового б≥знесу й забезпеченн¤ повноц≥нного розвитку украњнського сусп≥льства на основ≥ нац≥ональноњ економ≥ки передус≥м необх≥дно впор¤дкувати податкову систему.
¬заЇмод≥¤ приватноњ ≥н≥ц≥ативи й держави маЇ в≥дбуватис¤ на засад≥ оптимального (найпрост≥шого) розвТ¤занн¤ завдань ≥з максимальною господарською й соц≥альною результативн≥стю дл¤ всього сусп≥льства.
4. ¬изнати реальними першочерговими пр≥оритетами в духовному й соц≥ально-економ≥чному розвитку осв≥ту й науку ¤к основу розвитку ≥нтелектуального потенц≥алу держави, що забезпечить перех≥д ”крањни в≥д ≥снуючого ≥ндустр≥ально-споживацького сусп≥льства до ≥нформац≥йного сусп≥льства та сусп≥льства ст≥йкого розвитку. ƒержава зобовТ¤зана забезпечити належну п≥дтримку й захист власного ≥нтелектуального потенц≥алу, а також розширенн¤ сфер його застосуванн¤ та удосконаленн¤ загальноњ ≥нновац≥йноњ культури в нашому сусп≥льств≥.
Ќац≥ональний людський кап≥тал разом ≥з духовно-моральними ц≥нност¤ми, природними багатствами й внутр≥шн≥ми ≥нвестиц≥йними ресурсами крањни Ц це наш≥ руш≥йн≥ сили на шл¤ху до г≥дного культурного житт¤ в глобал≥зованому св≥т≥, спр¤муванн¤ ¤ким маЇ дати нац≥ональна державницька ≥деолог≥¤ й стратег≥¤ розвитку украњнського сусп≥льства.
ќдночасно, форум констатуЇ, що в ”крањн≥ поки що не створено нац≥ональноњ державницькоњ ≥деолог≥њ й стратег≥њ, засад ≥нновац≥йного соц≥ально-економ≥чного розвитку та конкурентоспроможност≥ на св≥товому р≥вн≥. ” переход≥ до ≥нновац≥йного розвитку й виробництва науком≥сткоњ продукц≥њ не зац≥кавлен≥ ф≥нансово-промислов≥ клани, достатнЇ зб≥льшенн¤ кап≥тал≥в ¤ких забезпечуЇ д≥юча в ”крањн≥ ресурсо- ≥ енерговитратна модель економ≥ки, а њхн¤ конкуренц≥¤ зводитьс¤ до боротьби за розпод≥л природних багатств та сфер впливу. Ќаш науково-техн≥чний потенц≥ал може бути реал≥зований т≥льки тод≥, коли науком≥стке виробництво отримаЇ перевагу над сировинним. ”крањна перестане бути сировинним придатком ≥нших держав у раз≥ запровадженн¤ власноњ стратег≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку й ≥нновац≥йноњ модел≥ (новоњ ≥деолог≥њ) управл≥нн¤ сусп≥льством та нац≥ональним господарством.
5. ¬изнати нац≥ональну культуру (динам≥чну духовно-енергетичну систему самов≥дтворенн¤ й саморозвитку нац≥њ) й засновану на њњ традиц≥йних ц≥нност¤х нац≥ональну ≥деолог≥ю (систему духовно-соц≥альних ор≥Їнтир≥в) пров≥дними чинниками стратег≥њ розвитку украњнського сусп≥льства на засад≥ моральноњ вол≥ людини. ћоральна вол¤ спр¤мовуЇ людину на подоланн¤ стереотип≥в споживацтва, на духовний р≥вень саморозвитку, спонукаЇ до самост≥йного дос¤гненн¤ морального ≥деалу. ¬есь нац≥ональний ресурс, природний ≥ людський, повинен працювати в перспектив≥ духовного зд≥йсненн¤ нац≥ональноњ ≥дењ Ц програми культурного саморозвитку нац≥њ власними силами на власних ресурсах.
Ќац≥ональна державницька ≥де¤, ≥деолог≥¤ й стратег≥¤ повинн≥ стати триЇдиним моб≥л≥зуючим концептом дл¤ вс≥Їњ ”крањни, що обТЇднаЇ у злагоджен≥й взаЇмод≥њ, взаЇмодопомоз≥ вс≥ украњнськ≥ продуктивн≥ сили з р≥дноњ земл≥ та з-за њњ меж.
ƒл¤ консол≥дац≥њ украњнського людського ресурсу необх≥дно передус≥м розпочати створенн¤ Їдиного нац≥онального культурно-≥нформац≥йного пол¤, засобами формуванн¤ ¤кого мають стати потужн≥ украњномовн≥ «ћ≤ та ≥нш≥ ≥нформац≥йн≥ джерела, ¤к≥ забезпечуватимуть високо¤к≥сною ≥нформац≥йною поживою весь украњнський соц≥ум ≥ поширюватимуть достов≥рну ≥нформац≥ю про ”крањну в св≥т≥.
¬изнати одним ≥з пр≥оритетних стратег≥чних завдань ”крањнськоњ держави створенн¤: Ќац≥ональноњ системи виготовленн¤ й поширенн¤ ≥нформац≥йних (духовно-≥нтелектуальних) продукт≥в дл¤ забезпеченн¤ повноц≥нного гармон≥йного розвитку украњнського сусп≥льства й украњнського соц≥уму за кордоном та дл¤ формуванн¤ украњномовного культурно-≥нформац≥йного простору ¤к Їдиного пол¤ творчост≥ й ≥нтеграц≥њ найкращого досв≥ду украњнц≥в св≥ту; Ќац≥ональноњ ≥нституц≥њ культурно-психолог≥чноњ експертизи дл¤ визначенн¤ ≥ впровадженн¤ критер≥њв ¤кост≥ ≥нформац≥йних продукт≥в, в≥дбору й попул¤ризац≥њ духовно ц≥нноњ ≥нформац≥њ. ”часники форуму з≥н≥ц≥ювали створенн¤ ”крањнського всесв≥тнього громадського мед≥а-холдингу (телебаченн¤, рад≥о, книговиданн¤, преса, ≤нтернет) на основ≥ ≥нформац≥йних структур украњнц≥в в ”крањн≥ й за кордоном та за участю акц≥онерного (≥нвестиц≥йного) кап≥талу.
ѕ≥дтримати й розвинути ≥н≥ц≥ативу IV ¬сесв≥тнього форуму украњнц≥в про створенн¤ мереж≥ Ђ”крањнських дом≥вї ¤к культурно-≥нформац≥йних, д≥лових осередк≥в по вс≥й ”крањн≥ й у м≥сц¤х компактного проживанн¤ украњнц≥в за кордоном з метою системного, ефективного формуванн¤ украњномовного культурно-≥нформац≥йного простору й д≥лового середовища. ¬ажливим напр¤мом системноњ д≥¤льност≥ Ђ”крањнських дом≥вї маЇ бути вихованн¤ д≥тей, осв≥та й профес≥йна ор≥Їнтац≥¤ молод≥ на св≥тогл¤дн≥й засад≥ нац≥ональноњ ≥дењ.
¬ умовах сучасноњ глобал≥зац≥њ етос нац≥онального ¤к сукупн≥сть ст≥йких рис (духовний тип) морально зр≥лоњ людини стаЇ пров≥дним чинником збереженн¤ нац≥ональноњ ≥дентичност≥ украњнц≥в, духовним осерд¤м ≥деолог≥њ й стратег≥њ розвитку украњнського сусп≥льства. ÷¤ морально-ц≥нн≥сна парадигма украњнц¤ разом з≥ св≥тогл¤дною ≥деЇю иЇва ¤к духовного центру всього украњнства Ї потужним нац≥Їтворчим чинником.
‘ормуванн¤ культурно-≥нформац≥йного простору украњнськоњ сп≥льноти потребуЇ належноњ системи соц≥ально-правовоњ безпеки ¤к нев≥дТЇмноњ складовоњ стратег≥њ нац≥онального розвитку, гарантом ¤ких Ї нац≥ональна державницька ≥деолог≥¤.
6. ќц≥нюючи ситуац≥ю в крањн≥, форум вважаЇ необх≥дним надати нового д≥Ївого ≥мпульсу переходу ”крањни до злагодженого (збалансованого, ст≥йкого) розвитку украњнського сусп≥льства, що маЇ стати основою економ≥чноњ, соц≥альноњ й пол≥тичноњ стаб≥льност≥ в держав≥, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ в≥тчизн¤ного й ≥ноземного ≥нвестуванн¤.
« ц≥Їю метою форум ≥н≥ц≥юЇ створенн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни пост≥йно д≥ючоњ Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ з розвитку ”крањни дл¤ розробки ≥ впровадженн¤ онцепц≥њ й —тратег≥њ злагодженого розвитку украњнського сусп≥льства. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередньоњ —тратег≥њ сталого розвитку й модел≥ перебудови економ≥ки, ¤ка не спрацювала, —тратег≥¤ злагодженого розвитку украњнського сусп≥льства повинна ірунтуватис¤ на збалансованому (трин≥тарному, триЇдиному) поЇднанн≥ культурно-духовноњ, соц≥ально-економ≥чноњ й еколог≥чноњ сфер. онцепц≥¤ й —тратег≥¤ мають бути затверджен≥ законодавчими актами ”крањни. Ќа њх основ≥ розробл¤тимутьс¤ конкретн≥ програми розвитку держави в ц≥лому та окремих сфер ≥ галузей господарюванн¤. Ќа засадах нац≥ональноњ ≥дењ, ≥деолог≥њ й стратег≥њ маЇ формуватис¤ все законодавство, ¤ке забезпечуватиме злагоджений розвиток украњнського сусп≥льства.
як д≥Ївий механ≥зм реал≥зац≥њ стратег≥њ нац≥онального розвитку запровадити ≥нновац≥йну модель формуванн¤ системи управл≥нн¤ Ц нову ≥деолог≥ю управл≥нн¤ сусп≥льством та економ≥кою ”крањни за ц≥л¤ми та результатами на основ≥ всеЇдиного закону зр≥лост≥ моральноњ вол≥, що ¤вл¤Ї собою триЇдн≥сть ≥стинноњ думки, правдивого слова й доброд≥¤нн¤. —истема стратег≥чного управл≥нн¤ за ц≥л¤ми та результатами забезпечуЇ зворотний звТ¤зок у д≥¤льност≥ вс≥х структур ≥ моральну в≥дпов≥дальн≥сть за результати т≥Їњ д≥¤льност≥.
Ќа основ≥ —тратег≥њ злагодженого розвитку: в≥дбудетьс¤ оздоровленн¤ життЇвого середовища й п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ через продуктивне, ощадливе використанн¤ природних ≥ людських ресурс≥в, альтернативних джерел енерг≥њ й запровадженн¤ науково-технолог≥чних ≥нновац≥й; впровадитьс¤ нова еколог≥чна енергетика села на основ≥ використанн¤ б≥омаси, що забезпечить в ”крањн≥ максимальне енергозбереженн¤ й значне здешевленн¤ орган≥чного продовольства; наберуть розвитку еколог≥чн≥ поселенн¤, що поЇднують економ≥чн≥ знанн¤, ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть ≥з в≥дродженн¤м агрокультури.
7. Ќа засадах —тратег≥њ злагодженого розвитку украњнського сусп≥льства розробити ≥ впровадити Ќац≥ональну програму поверненн¤ украњнц≥в в ”крањну з метою подоланн¤ демограф≥чноњ кризи та збереженн¤, в≥дтворенн¤ ≥ розвитку духовно-≥нтелектуального й ф≥зичного ресурсу нац≥њ.
—тратег≥чне завданн¤ ”крањнськоњ держави в ц≥й сфер≥ Ц комплексно розвТ¤зати проблеми украњнськоњ трудовоњ м≥ірац≥њ, усунувши њњ причини й повернувши своњх громад¤н на Ѕатьк≥вщину дл¤ в≥дновленн¤ повноц≥нноњ соц≥альноњ структури украњнського сусп≥льства ≥ його д≥Ївого ≥нтелектуального потенц≥алу.
ѕроблема в≥дновленн¤ конструктивного потенц≥алу нац≥онального ≥нтелекту пол¤гаЇ в тому, що 25 % продуктивного украњнського соц≥уму перебувають за межами ”крањни. “ому пров≥дною ≥деЇю форуму стала нова рац≥ональна парадигма Ђ”крањнц≥ Ц дл¤ ”крањниї Ц сучасний д≥Ївий чинник нац≥ональноњ ≥дењ, стратег≥чного шл¤ху культурного саморозвитку нац≥њ власними силами на власних ресурсах. ƒл¤ повноц≥нного функц≥онуванн¤ украњнського сусп≥льства необх≥дно в≥дновити його ц≥л≥сну соц≥альну структуру, повернувши украњнц≥в ≥з чужини додому й спр¤мувавши власн≥ людськ≥ ресурси, вс≥ культуротворч≥ прагненн¤ на розвиток духовноњ, соц≥ально-економ≥чноњ й пол≥тичноњ сфер.
”крањн≥ потр≥бна така м≥ірац≥йна пол≥тика, ¤ка убезпечить державу в≥д неконтрольованих поток≥в нелегальних ≥мм≥ірант≥в, убезпечить украњнських громад¤н в≥д транснац≥ональних крим≥нальних мереж, ¤к≥ займаютьс¤ нелегальним працевлаштуванн¤м ≥ работорг≥влею, та іарантуватиме своњм трудовим м≥ірантам легал≥зац≥ю на основ≥ двосторонн≥х угод про тимчасове працевлаштуванн¤ й соц≥альний захист за кордоном, а головне забезпечить њм можлив≥сть поверненн¤ додому.
8. ћ≥жнародна д≥¤льн≥сть ”крањни по забезпеченню переходу до злагодженого розвитку маЇ зд≥йснюватис¤ з урахуванн¤м њњ геопол≥тичноњ сутност≥:
- розташуванн¤ ”крањни в центр≥ ™вропи на перехрест≥ ≥сторичних шл¤х≥в, що Їднають ѕ≥вн≥ч ≥ ѕ≥вдень, —х≥д ≥ «ах≥д;
- родюч≥ ірунти й кл≥мат, що зумовлюЇ можлив≥сть забезпечити понад 200 млн. ос≥б продуктами харчуванн¤;
- стаб≥льн≥сть геоструктури й потужний природно-ресурсний потенц≥ал;
- на¤вн≥сть теплих мор≥в ≥ незамерзаючих порт≥в;
- висок≥ осв≥тн≥ та ≥нтелектуальн≥ можливост≥.
¬одночас, геопол≥тичне середовище ”крањни створюЇ умови дл¤ трансгресивного перенесенн¤ забруднень ≥ зовн≥шн≥х деструктивних вплив≥в. ” звТ¤зку з цим головними пр≥оритетними напр¤мками м≥жнародноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥з забезпеченн¤ злагодженого розвитку Ї:
- активна участь ”крањни ¤к р≥вноправного партнера в розвТ¤занн≥ пол≥тичних, соц≥альних, економ≥чних, природоохоронних, осв≥тн≥х, наукових, оборонних проблем;
- створенн¤ ефективних механ≥зм≥в забезпеченн¤ м≥ждержавного партнерства при вир≥шенн≥ питань про транскордонне забрудненн¤ навколишнього середовища;
- залученн¤ до ”крањни м≥жнародних ≥нвестиц≥й дл¤ розвТ¤занн¤ еколог≥чних проблем, передус≥м чорнобильськоњ ¤к м≥жнародноњ проблеми;
- стимулюванн¤ впровадженн¤ в ”крањн≥ еколог≥чно зор≥Їнтованих заруб≥жних технолог≥й та ≥нвестиц≥й;
«авд¤ки своЇму науковому потенц≥алу ”крањна здатна в≥д≥гравати велику роль щодо м≥жнародноњ участ≥ њњ вчених у розвТ¤занн≥ глобальних завдань переходу до злагодженого еколог≥чно безпечного розвитку. ” м≥жнародн≥й д≥¤льност≥ ”крањни особлива увага маЇ прид≥л¤тис¤ сучасним св≥товим тенденц≥¤м глобал≥зац≥њ та можливим негативним про¤вам њх в ”крањн≥. «-пом≥ж останн≥х Ї загроза зам≥ни держави ¤к субТЇкта м≥жнародних в≥дносин на недержавн≥ структури (анклави, соц≥опол≥си тощо), ¤к≥ функц≥онують у межах держави поза нац≥ональними утворенн¤ми вин¤тково в корпоративних ≥нтересах. √арантом збереженн¤ ≥нституту держави Ї нац≥ональна державницька ≥деолог≥¤, що п≥дтверджуЇ багатов≥кова ≥стор≥¤ передових крањн.
” м≥жнародн≥й д≥¤льност≥ ”крањна повинна максимально використовувати ресурс закордонного украњнства, враховуючи ≥нтереси украњнських громад. ћ≥жнародна сп≥впрац¤ ”крањни з крањнами проживанн¤ украњнц≥в у сфер≥ м≥жнац≥ональних в≥дносин маЇ будуватис¤ на паритетних засадах ≥з метою забезпеченн¤ р≥вних прав украњнц≥в за кордоном та нац≥ональних меншин в ”крањн≥. ќсобливо сл≥д розвивати транскордонне сп≥вроб≥тництво на сум≥жних природно-культурних територ≥¤х.
” сфер≥ сп≥впрац≥ з громад¤нами ”крањни за кордоном необх≥дно створити систему њхнього правового захисту та убезпеченн¤ пересиланн¤ на батьк≥вщину зароблених ними кошт≥в (близько 25 % ¬¬ѕ) в≥д ф≥нансових монопол≥ст≥в ≥ транснац≥ональних крим≥нальних мереж. ѕотр≥бна така податкова система, щоб украњнц≥ з закордону користувалис¤ послугами украњнських банк≥в дл¤ ≥ндив≥дуальних грошових переказ≥в та ≥нвестиц≥йних кошт≥в Ц украњнськ≥ грош≥ мають працювати дл¤ украњнц≥в та ”крањнськоњ держави. ÷е маЇ стати нев≥дТЇмною складовою нац≥ональноњ безпеки ”крањни.
ƒипломатичн≥ установи ”крањни повинн≥ налагодити системну роботу по залученню украњнц≥в за кордоном до соц≥ально-економ≥чних, культурних процес≥в на батьк≥вщин≥. —п≥впрац¤ ”крањнськоњ держави з украњнц¤ми за кордоном маЇ ірунтуватис¤ на засад≥ њхньоњ взаЇмодопомоги.
9. ”с≥ представленн≥ вище стратег≥чн≥ напр¤мки виходу ”крањни на св≥товий р≥вень з високими показниками ¤кост≥ житт¤ сусп≥льства можуть бути реал≥зован≥ т≥льки за умови прийн¤тт¤ ≤нновац≥йноњ модел≥ державного управл≥нн¤ за к≥нцевими результатами, ¤ка базуЇтьс¤ на культур≥ ц≥льового управл≥нн¤. ÷¤ нова ≥деолог≥¤ управл≥нн¤ звернена обличч¤м до людини ¤к особистост≥ й головноњ продуктивноњ сили сусп≥льства. Ќин≥ д≥ючий механ≥зм державного управл≥нн¤ не зосереджений на людському чинников≥ й не в≥дпов≥даЇ за результати управл≥нськоњ д≥¤льност≥.
оли в ”крањн≥ будуть створен≥ умови дл¤ високоњ самореал≥зац≥њ людей в ус≥х чотирьох сферах життЇд≥¤льност≥ (в систем≥ осв≥ти, в систем≥ прац≥, за м≥сцем проживанн¤ й в≥дпочинку, в родин≥), люди припин¤ть ем≥ірувати з крањни, а т≥, ¤к≥ вињхали, захочуть повернутис¤ додому. ÷≥льова ор≥Їнтац≥¤ орган≥в влади на прагненн¤ людей у цих конкретних сферах ≥ мон≥торинг забезпеченн¤ цих прагнень ¤к ≥нструмент зворотного звТ¤зку дадуть змогу органам державного управл≥нн¤ в≥днайти конкретн≥ засоби п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ сусп≥льства.
ƒл¤ формуванн¤ системи стратег≥чного управл≥нн¤ за ц≥л¤ми та результатами необх≥дно в ус≥х органах влади, починаючи з центральних, поступово формувати ≥нновац≥йну управл≥нську культуру Ц культуру ц≥льового управл≥нн¤. « ц≥Їю метою вс≥м управл≥нц¤м, передус≥м центральних орган≥в державноњ влади, необх≥дно пройти спецкурс навчанн¤ основам формуванн¤ культури ц≥льового управл≥нн¤.
—истема стратег≥чного управл≥нн¤ украњнським сусп≥льством зд≥йснюватиметьс¤ комплексно в трьох сферах його життЇд≥¤льност≥: в культурн≥й, економ≥чн≥й, пол≥тичн≥й.
10. –обота ≤ ≈коном≥чного форуму украњнц≥в св≥ту Ї своЇчасною ≥ перспективною громад¤нською ≥н≥ц≥ативою, тому ухвалено проводити ц≥ форуми щор≥чно.
‘орум уповноважуЇ ћ≥жнародну громадську орган≥зац≥ю украњнц≥в Ђ„етверта ’вил¤ї, ќргком≥тет та ≈кспертну раду п≥дготувати проекти документ≥в про утворенн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ з розвитку ”крањни та ≥нших ≥н≥ц≥йованих форумом проект≥в, а також звернутис¤ до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ проф≥льних м≥н≥стерств ≥з пропозиц≥Їю внести п≥дготовку й проведенн¤ ≤≤ ≈коном≥чного форуму украњнц≥в св≥ту в плани њх роботи на 2008 р≥к ≥ передбачити на це кошти в ƒержавному бюджет≥.
| |
| |
